Арабіка
Ботан. назва: Coffea arabica
Походження: Ефіопія
Висота н. р. м.: 800–2200 м
Температура: 15–24 °C
Форма: Овальна, плоска, довгаста, з S-подібним жолобком
Аромат: Вишуканий, делікатний, освіжаючий, фруктовий
Кофеїн: 0,9–1,4 %
Ми робимо все, щоб кава мала довершений смак. Кавове зерно – наша справжня пристрасть. Вона починалася з prodomo – і досі живе в кожній чашці кави Dallmayr. На всіх етапах – від вирощування кавових зерен до обсмажування й приготування кави – ми виконуємо нашу роботу з ретельністю й любов'ю. Якість нашої кави ви можете відчути на дотик, нюх і смак.
Фільтрована кава
Еспресо / Кава крема
Капсули
Порційні пакетики
Розчинна кава
Пошук продукту
Crema d'Oro
Home Barista Caffè Crema Dolce
Home Barista Crema e Aroma
Selection 2024
Crema d'Oro intensa
Espresso d'Oro
Crema prodomo
Home Barista Espresso Intenso
Home Barista Caffè Crema Forte
Espresso Barista
Espresso без кофеїну
Espresso Monaco
Monaco
Home Barista Roasted Coffee
Всі види кави крема / еспресо
prodomo naturmild
prodomo
Tanzania Gombe
Ethiopian Crown
Peru Amazonas
prodomo без кофеїну
Ethiopian Crown
Antigua Tarrazu
Dyawa Antara
San Sebastian
prodomo
Classic
Classic kräftig
Classic mild
Ethiopia
French Press prodomo
Home Barista Roasted Coffee
Всі види фільтрованої кави
capsa Barista
capsa Belluno
capsa Lungo Selection Africa
capsa Gran Verde Лунго iнтенсо
capsa Gran Verde Еспресо
capsa Espresso без кофеїну
capsa Mild Roast
capsa Ristretto
capsa Azzurro
capsa prodomo
capsa Crema d'Oro
capsa Crema d'Oro Intensa
Всі види кави в капсулах
classic в порційних пакетиках
Crema d'Oro intensa
Crema d'Oro
prodomo в порційних пакетиках
Всі види кави в порційних пакетиках
Instant Gold
Всі види розчинної кави
Найкращі умови для вирощування кави природа створила в районі екватора – в так званому «кавовому поясі». Кава росте виключно в тропіках і субтропіках, між 23 градусами північної і 25 градусами південної широти. Широкою стрічкою оперізують планету кавові регіони, розташовані на північ та південь від екватора.
Кава вирощується майже у 80 країнах, розташованих в цьому «кавовому поясі», однак лише в деяких з них – у промислових масштабах. Третина кави на світовому ринку походить із Бразилії.
Серед безлічі сортів кави виділяють два основні: арабіка (coffea arabica) і робуста (coffea canephora). На них припадає 98 відсотків кави, вирощуваної у світі. Арабіка має більш вишуканий смак, ніж робуста. Вирощують арабіку на висоті до 2200 м над рівнем моря, ретельно збираючи урожай трудомістким ручним способом.
Чим вище росте кава, тим нижчий рівень середньорічної температури, тому кавові ягоди достигають повільніше. Така кава має більше часу для розвитку смаку, аромату і делікатної кислинки.
Ботан. назва: Coffea arabica
Походження: Ефіопія
Висота н. р. м.: 800–2200 м
Температура: 15–24 °C
Форма: Овальна, плоска, довгаста, з S-подібним жолобком
Аромат: Вишуканий, делікатний, освіжаючий, фруктовий
Кофеїн: 0,9–1,4 %
Ботан. назва: Coffea canephora
Походження: Конго
Висота н. р. м.: 0–800 м
Температура: прибл. 26° C
Форма: Дрібна, округла, з прямим жолобком
Аромат: Димний, терпкий, землистий, деревний
Кофеїн: 1,8–4,0 %
Характер кави, як і характер благородних вин, залежить від багатьох чинників: на її смак впливають властивості ґрунту, температура, а також кількість опадів у період дозрівання.
Кавове дерево – чутлива рослина. Воно потребує дбайливого догляду та збалансованого клімату, без різких перепадів нічних і денних температур. Кавовому дереву необхідна достатня кількість опадів і тінисті умови, воно не любить сильних вітрів, екстремальної спеки чи холоду. Ґрунт має бути багатий на поживні речовини і добре накопичувати вологу (такими властивостями володіє, наприклад, вулканічний ґрунт). Основне правило розміщення кавових плантацій: чим вище росте кава, тим нижчий рівень середньорічної температури. В таких умовах кавові ягоди дозрівають повільніше, тобто мають більше часу для розвитку смаку, аромату й делікатної кислинки.
Органічна кава вирощується на плантаціях зі змішаними культурами, на яких ростуть не тільки кавові дерева, а й інші рослини, наприклад бананові та інші високорослі дерева. Їхні крони утворюють густий тінистий покрив, який захищає чутливі кавові дерева від палючого сонця і сильних дощів.
Збір кави трохи нагадує збір вишень: червоний колір означає, що ягоди достигли – принаймні, у більшості сортів. Та на відміну від звичних нам вишень, сезон збору кавової ягоди триває від двох до трьох місяців, а іноді, в залежності від сорту й місця розташування, навіть до чотирьох місяців. Графік збору врожаю залежить від місця розташування плантації в «кавовому поясі»: на північ від екватора сезон збору кави зазвичай триває з вересня по грудень, а на південь від екватора – з квітня чи травня по серпень. А що ж відбувається на екваторі? Ближче до екватора практично немає перерв між першим і другим цвітінням кавового дерева і, відповідно, між першим і другим збором врожаю. Майже цілісінький рік десь на нашій планеті збирають каву.
У цьому розділі ви можете дізнатися більше про різні етапи і технології збору й обробки кави:
Найвищу якість кава має тоді, коли ягоди зібрано ідеально стиглими. В цьому випадку кавові зерна мають яскраво виражений аромат та ідеально підходять для подальшої обробки. Якщо ягоди нестиглі, їм бракує аромату. Якщо ягоди перезріли – є загроза появи плісняви, шкідників і гниття.
Через високий вміст цукру та води (близько 60 %) перестиглі кавові ягоди швидко псуються. Однак чітко встановленого часу збору врожаю немає: на одній гілці водночас висять і стиглі, й нестиглі плоди, а між ними можуть траплятись ще й квіточки.
Ручний збір забезпечує максимально високий вміст стиглих, червоних кавових ягід. Він використовується переважно для збору високоякісного сорту арабіка. Англійською ця технологія збору кави називається пікінг (від англ. pick – відбирати, відсортовувати). Між точкою дозрівання й перезрівання кавової ягоди проходить 10-14 днів. Тому збирачі кави повинні в такому ритмі знову й знову обходити плантацію до тих пір, поки не будуть зібрані всі дозрілі ягоди.
Багато високоякісних сортів кави росте в горах, або у важкодоступній місцевості. Тому добова кількість зібраної кави в розрахунку на одного збирача може коливатися від 50 до 120 кг. З 50 кілограмів стиглих ягід виходить 6–7 кілограмів смажених зерен.
Значно вищі обсяги кави забезпечує технологія суцільного ручного збору, коли всі кавові ягоди – і дозрілі, і нестиглі – знімаються з гілки одним рухом руки. Цей метод збору часто називають англійським терміном стрипінг (від англ. strip – здирати, зішкрябувати). Таким способом один працівник може зібрати до 250 кілограмів кавових ягід за день.
Плоди різного ступеня зрілості падають просто на розстелене полотно чи брезент, звідки їх уже власне збирають. Таким способом ягоди зриваються швидше, однак подальша очистка й сортування нівелюють переваги цього способу збору. Так збирають насамперед робусту, а також арабіку середньої якості.
На великих плантаціях, розташованих на рівній місцевості, (наприклад, у деяких регіонах Бразилії) для збору кави застосовуються спеціальні збиральні машини. Віброгребенями вони прочісують насаджені рядками кущі (приблизно як на винограднику), знімаючи ягоди з гілок. Залежно від типу машини плоди потрапляють до вбудованого контейнеру або на розстелене полотно чи брезент.
Неважливо, як була зібрана кави – ретельним ручним чи механічним способом: кавова ягода легко псується, оскільки її фруктовий м'якуш (пульпа) містить майже 60 % води і велику кількість цукру. Якщо її не обробити негайно, за дуже короткий час вона почне вкриватися пліснявою, гнити або бродити. Щоб на виході замість чутливих плодів отримати зелені кавові зерна з вмістом води 9–13 %, обидва кавові зернятка мають бути добре очищені від м'якуша. В такому виді вони придатні для тривалого зберігання, стійкі проти механічного впливу і цілковито готові до обсмажування.
На підготовчому етапі кавові зерна проходять обробку мокрим або сухим способом. Перед кожним з цих процесів вони проходять декілька етапів сортування. Перед процесом обробки повинні бути видалені всі брудні домішки, оскільки вони можуть знизити якість кави та пошкодити обладнання. Процес сортування базується на різній щільності плодів та наявних у каві сторонніх матеріалів (гілок, листя, камінців). Сортування може здійснюватися за допомогою усмоктувальних пристроїв або шляхом промивання у воді за допомогою проточних каналів.
Прийнята на кавовому ринку класифікація кави на два типи – митої та сухої (натуральної) обробки – дає базове уявлення про якість кави. В даному випадку йдеться не стільки про миття кавових ягід перед обробкою. Мова йде про дві цілковито різні технології попередньої обробки кавових ягід – сухим і митим способом. Ці два терміни позначають два методи очищення кавового зерна від оболонки. Обидві технології істотно різняться в плані витрат. Вирішальним чинником є якість кавових зерен в кінці обробки.
Який процес обере виробник, залежить від кількох факторів. Мита обробка кави вимагає великої кількості води. Як правило, води багато в гірських районах, де вирощують арабіку. Оскільки при вологій обробці здійснюється більше робочих операцій, така технологія виправдовує себе для більш дорогих сортів кави. Крім того, цей спосіб обробки впливає на аромат кави: в процесі промивання більш інтенсивно розкриваються деякі кислоти.
Якщо кава не була зібрана вибірково, вручну, з неї, окрім бруду й сторонніх домішок потрібно відсортувати недостиглі та перестиглі ягоди. Для цього використовують різні методи сортування: від ручного перебирання, продувки через сито до сортування в наповнених водою ваннах і водних каналах (ягоди різного ступеня зрілості маю різну щільність – недостиглі ягоди швидше осідають на дно).
Кавові ягоди чавляться у спеціальних машинах, так званих пульперах. Так стиглі кавові зерна очищаються від плодової м'якоті та шкірки (пульпи). Вони світлі на колір й липкі на дотик: їх вкриває пектиновий шар (клейковина, фр. mucilage), а також щільна пергаментна оболонка (ендокарпій, англ. parchment) і срібляста плівка (насіннєва шкірка, англ. silverskin).
Пектиновий шар необхідно очистити, бо він – ідеальне середовище для бактерій, плісняви та бруду. В процесі ферментації в спеціальних резервуарах з водою пектин розщеплюється біологічним способом, під впливом ферментів. Протягом одного–двох днів пектиновий шар повністю розщеплюється. Водночас процес ферментації сприяє ще більшому розкриттю аромату кавових зерен.
Розщеплений шляхом ферментації пектин легко змивається. На цьому етапі можна ще раз відсортувати некондиційні зерна. Після промивання на кавових зернах залишається щільна пергаментна оболонка і тонка срібляста плівка.
Сушіння зупиняє процес ферментації. Для цього кавові зерна в пергаментній оболонці розкладають тонким шаром на патіо й сушать на сонці або просушують в спеціальних сушильних барабанах, які працюють за принципом сушарки для білизни.
Для сухої обробки потрібна... сухість. Тому цей метод підходить насамперед для регіонів зі стабільною погодою в сезон збору врожаю. Розподілені тонким шаром кавові зерна кілька тижнів сушать на спеціальних майданчиках (патіо). Така технологія використовується переважно для сушіння робусти, що збирається методом стрипінгу або механічним способом. Такі зерна відрізняються темнуватим жолобком, а пізніше, у чашці, розкривають інтенсивний смак та повне тіло.
Сухим способом обробляють переважно каву бюджетної якості, зібрану не вибірково вручну, а механічним або ручним стрипінгом. В такій каві зазвичай міститься велика кількість недостиглих або перестиглих ягід, листя, гілок і бруду.
Щоб домогтися більш високої якості і чистоти кави, оброблюваної сухим способом, її просіюють через сито, продувають, пропускають через промивні канали або сортують в спеціальних сифонних резервуарах, як при митій обробці. Так обробляють передусім арабіку з низинних регіонів та робусту.
Кавові ягоди сушать цілими приблизно 14 днів, поки рівень їхньої залишкової вологості не досягне 11,5 %. У країнах з сухим кліматом фермери висипають попередньо очищені та відсортовані ягоди на патіо шаром завтовшки 5– 6 сантиметрів. Якщо шар буде занадто товстий, може з’явитися пліснява, а тонший шар не прискорить процес сушіння кави. На квадратному метрі поміщається близько 40 кг свіжих кавових ягід.
Поверхня майданчика для сушіння має бути рівна і зручна для роботи, адже ягоди кілька разів на добу перемішують великими граблями. На глині й асфальті сушити не можна, оскільки кава може ввібрати їх запах. Щоб захистити врожай від нічної роси чи дощу, його зазвичай накривають. Приблизно за два тижні кава просушується до потрібного рівня. Зовнішня плодова шкірка ягід набуває чорно-брунатного кольору, а зернятка всередині неї видають специфічний сухий звук (торохтять).
Кавові зерна, оброблені сухим або мокрим способом, після першої сушки зберігаються 1–2 місяці. На цьому етапі зерна після сухої обробки все ще вкриті сухою плодової шкіркою, а після мокрої – пергаментною оболонкою й сріблястою плівкою. На ринок кава-сирець надходить в іншому виді: як очищені, необсмажені кавові зерна. Тобто процес обробки кави на цьому етапі не завершується...
Ретельність попередньої обробки впливає на процес лущення (халлінг): зерна з належним вмістом вологи краще відокремлюються від оболонки та не розколюються. Кава після мокрої обробки поставляється на ринок у пергаментній оболонці (у пачменті). Ця оболонка знімається перед смаженням механічним способом. При сухій (натуральної) обробці повністю видаляються всі залишки м'якуша.
Перед продажем і відвантаженням кавові зерна піддаються подальшій технологічній обробці. Ключовим етапом є сортування. На ціну кави впливає не тільки її походження й сорт, але й гомогенність. Чим однорідніші зерна за розміром, щільністю й кольором, тим ефективніше буде здійснюватися їхнє обсмажування, що дозволить оптимально розкрити аромат і смак кави в чашці.
Свіжообсмажена кава має приголомшливий аромат, в той час як сира кава лише трохи віддає запахом сіна. Саме процес обсмажування дозволяє кавовим зернам розкрити «тисячу й один» аромат.
Сиру каву, що постачається до нас із південних країн в мішках чи контейнерах, переважно обсмажують уже в тій країні, де її питимуть. Імпортна обсмажена кава – радше виняток на полицях європейських супермаркетів. Одна з причин цього – придатність продукту до зберігання: оброблену належним чином несмажену каву в контрольованих умовах можна довше зберігати і обсмажувати безпосередньо перед продажем. Натомість обсмажена кава втрачає із часом свій аромат. Тому, протягом тривалого транспортування морським шляхом (наприклад, з Колумбії) обсмажена кава істотно втратила б свої смакові властивості.
Є ще одна надзвичайно важлива причина – споживацькі смаки. Навіть у межах Європи ми бачимо безліч діаметрально протилежних уподобань: шведів і сицилійців розділяють не тільки тисячі кілометрів, але й різні уявлення про ідеальну каву. Існує одна проста тенденція: чим північніше розташована європейська країна, тим світліші кавові зерна обирають її мешканці. Такий поділ спостерігається навіть у межах Італії: представники південних регіонів надають перевагу каві еспресо з більш темним ступенем обсмаження, ніж мешканці північної Італії.
Майстерність обсмажувача проявляється у вмінні перетворити зелені кавові зерна в продукт, що ідеально відповідає побажанням споживачів. Теоретично в процесі обсмажування з однієї партії можна створити і каву з фруктовим ароматом для приготування в фільтрі, яку полюблять мешканці північних регіонів, і міцний еспресо з трав'янисто-терпким смаком. Щоправда, не завжди можна гарантувати ідеальний результат, адже різні партії кави-сирцю по-різному розкривають свій аромат і смак при різних ступенях обсмаження.
Хіба не диво, що для створення кавового дива потрібно тільки сухе тепло і належним чином оброблені кавові зерна! Весь секрет полягає в тривалості обсмажування й дотриманні оптимального температурного профілю. Майстерне обсмажування розкриває в зернах з сінним запахом цілий світ вишуканих ароматів.
Який би спосіб не застосовувався для обсмажування кавових зерен, завжди важливо точно контролювати температуру і тривалість обсмажування, щоб запускати саме ті хімічні реакції, що створюють бажаний смаковий профіль кави. При температурах між 150 і 250 °C білки, пептиди й цукор, що містяться в кавових зернах, утворюють більше тисячі летючих сполук. Їхня взаємодія створює чарівний аромат кави. При цьому також змінюється структура кавових зерен: вони вдвічі збільшуються в обсязі і стають крихкими.
При виборі способу обсмажування вирішальну роль відіграє розмір партії. Яке завдання стоїть перед виробником: створити справжній делікатес із кілограму раритетної кави або всього за годину підготувати до продажу кілька тон кави-сирцю? Застосувати повільне обсмажування, щоб випарувати кислоти, чи піддати зерна впливу більш високих температур за коротший час? Це гра не з вогнем, а з гарячим повітрям: коли при температурі близько 190 °C світло-коричневі зерна починають видавати специфічний тріск, який фахівці називають «перший крек», і подвоюватися в розмірах – в гру вступає майстерність обсмажувача кави, який уміло регулює профіль обсмажування, щоб створити досконалий смак. Через короткий час після «першого креку» кава набуває ступеня обсмаження, який ідеально підходить для популярної фільтр-кави. Якщо продовжимо обсмажувати каву, хвилин за 15 почуємо трохи слабший «другий крек». На цьому етапі кава ідеально обсмажена для міцного еспресо.
У традиційних ростерах барабанного типу кавові зерна обсмажуються дуже дбайливо і довго, в циліндрі, що повільно обертається. Ростери мають контрольований зовнішній нагрів. Обсмажування кави здійснюється як за рахунок контакту кавових зерен зі стінкою циліндра, так і за рахунок високої температури всередині ростера. Барабанні ростери бувають різних розмірів. Найменший барабанний ростер Dallmayr призначений для обсмажування порції кави вагою менше 100 грамів, а найбільший – до десяти мішків кави за раз.
На великих виробництвах, де за короткий час переробляються великі обсяги кави, застосовуються ростери безперервного (потокового) обсмажування. В них використовується гаряче повітря з температурою до 650 °C, яке обсмажує каву за лічені хвилини. Довгі трубчасті обсмажувальні барабани своєю конструкцією нагадують бетонозмішувач: завдяки спеціальним шнекам, розташованим всередині обсмажувальної камери, кава з кожним обертом просувається на один крок уперед, до виходу.
Аеротермічне обсмажування представляє собою особливий метод порційного обсмажування кави. Зерна перебувають в потоці гарячого повітря, не торкаючись стінок барабану. Це забезпечує особливо рівномірне обсмажування. Пропускна здатність таких машин становить близько 20 кг за одну партію, тому даний спосіб підходить переважно для раритетних сортів кави.
Тільки завдяки обсмажуванню кавові зерна набувають характерного коричневого кольору, що традиційно асоціюється з кавою. Протягом перших хвилин утворюються фруктові кислоти, які в процесі обсмажування поступово випаровуються. Тобто чим довше обсмажуються кавові зерна, тим менше кислинки буде в кінцевому продукті. Довше обсмажування робить інтенсивнішим і колір, і смак кави. Саме аромат обсмаженої кави надає еспресо характерного смаку з приємною гірчинкою.
Зазвичай колір обсмажених кавових зерен визначає спосіб приготування кавового напою. Наприклад, світліші зерна, з яких готують надзвичайно ароматну фільтр-каву, в кавоварці для еспресо розкриються радше фруктовими нотками та кислуватим смаком. Чому? Аналогічно тому, як тривалість і температура обсмажування підкреслюють характер кави, тривалість, температура і спосіб контакту кави з водою розкривають ті чи інші аромати.
Кавове зерно приховує в собі більш ніж 800 ароматів. Ніс людини здатний уловлювати величезну кількість запахів, в той час як наш язик розрізняє лише кілька видів смаку (гіркий, солоний, кислий, солодкий і білковий смак, який ще називають умамі). Загальний профіль кави формує тандем аромату й смаку, який ми сприймаємо через взаємодію наших нюхових і смакових рецепторів.
Тіло кави визначається двома критеріями – тактильні відчуття в роті, коли ми куштуємо каву, та післясмак, який вона залишає. Іншими словами, це текстура, щільність і повнота, які ми відчуваємо, ковтаючи каву. Щоб краще зрозуміти це визначення, уявіть різницю у відчуттях на язиці, коли ви ковтаєте воду та молоко: завдяки в’язкій текстурі й жирності молоко має більш повне тіло, аніж вода.
Кислинка в даному контексті не має нічого спільного з неприємним кислим смаком, що виникає в результаті неправильної ферментації чи поганого обсмаження кави. Натомість цей термін застосовується для опису приємної фруктової нотки у смаковому профілі кави. Делікатна кислинка є бажаною властивістю кави і ознакою її високої якості. Кислувата нотка особливо важлива для сорту арабіка. Вона надає цьому сорту кави освіжаючого смаку й багатогранного характеру. Без кислинки ця кава має «плаский», невиразний смак.
· Пуровер і паперовий фільтр
· Кавник
· 30 г свіжозмеленої кави середнього помелу
· 500 мл гарячої води
Час заварювання прибл. 3 хв.
· Френч-прес (0,35 л)
· 20 г свіжозмеленої кави грубого помелу
· 320 мл гарячої води
Час заварювання прибл. 3 хв.
Поекспериментуйте з тривалістю заварювання – і ви отримаєте інший смак. Для цього способу заварювання добре підходить темно обсмажена кава грубого помелу.
· Гейзерна кавоварка
· Вологий рушник (необов’язково)
· Свіжозмелена кава середнього помелу
· Гаряча вода
Остання порція кави, що надходить у верхню частину кавоварки, водяниста й гіркувата на смак. У цей момент нижню частину кавоварки можна обгорнути вологим рушником. Це зупинить подачу кави, і напій не гірчитиме.
· Темпер
· Серветка або щіточка
· Ріжкова кавоварка
· Конічна або дискова кавомолка
з дуже точним регулюванням ступеня помелу
· 8–9 г меленої кави для одинарного еспресо
або
· 16–18 г меленої кави для подвійного еспресо
Еспресо витікає дуже повільно й занадто міцне на смак?
→ Встановіть більш грубий ступінь помелу або візьміть менше кави
Еспресо витікає дуже швидко й занадто слабке на смак?
→ Встановіть більш мілкий ступінь помелу або візьміть більше кави
Еспресо має збалансований смак, кремову структуру і золотаво-коричневу пінку прибл. 2 мм заввишки
→ Ви все зробили правильно, у вас вийшло ідеальне еспресо!
Автоматична кавомашина самостійно виконує всі операції – від помелу кавових зерен до приготування еспресо й кави крема. Вода під високим тиском проходить через порцію свіжозмеленої кави, утворюючи пінку.
Ці універсальні помічники ще на заводі підготовлені до негайного початку роботи. Однак на початку рекомендуємо перевірити результат, щоб напій вас не розчарував.
· Ступінь помелу: якомога тонший
· Температура заварювання: прибл. 90–92 °C
· Кількість кави: в основному чим більше, тим краще
· Вода: 25 мл на одинарне еспресо, залежно від розміру чашки – прибл. 150 мл на одну порцію кави крема
В Dallmayr Academy ви дізнаєтесь все про каву – і про те, як краще розкрити її смак. Щоб ознайомитися з програмою і зареєструватись, натисніть тут: